Друзі та незнайомці, дякую усім, хто відгукнувся і допоміг з коштами на лікування моєї тьоті. Вас виявилося дуже-дуже багато!
Вдалося зібрати понад 55 тисяч гривень. Це відчутна сума.
Окреме і величезне дякую Анна Петренко, яка поставила на вуха все містечко Малин, в якому живе тітка. Чимало коштів переказали звідти.
Хтось кидав символічні 10 гривень, і навіть не через інтернет, а з терміналу. Це ж треба було встати, вийти, знайти. Виявив уваги і підтримки. Одна людина переказала аж 7 тисяч. Неочікувано, щедро і великодушно. Дякую.
Гроші приходили з Харкова і Франківська, Вінниці, Полтави, Житомира, навіть з Ямполя якийсь чоловік надіслав тисячу гривень. Імені не назвав. Телефоном лише сказав, що він читач Дирижабля. Розчулило. Дякую.
Тьотя не могла повірити, що стільки людей із різних куточків України її підтримують. Це дуже підбадьорювало і надихало на боротьбу. “Вони ж навіть не знають мене і в очі не бачили!”. Це тітка повторювала мало не щоразу, коли я повідомляла про черговий переказ. Повірте, вам у ці моменти слали багато променів добра, вдячності та любові :)
Операцію мали робити в суботу, але перенесли на понеділок. Потім скасували взагалі — лікарі довго сперечалися, моделювали різні варіанти, врешті вирішили, що оперувати занадто небезпечно.
Зробили лише біопсію. В понеділок почнемо курс променевої терапії та хімії. 30 днів. Сподіваємося на краще.
Кошти, звісно, витрачаються рікою. Крім основного рахунку на 176 тисяч (спершу з операцією було 260), який виставила лікарня, щодня є якісь додаткові витрати на крапельниці, ліки, щось ще, ще і ще.
Тому дякую кільком друзям, які без особливих вагань позичили достатньо відчутні суми. Віддам, хоч явно не найближчими місяцями.
Номер картки, на яку збираємо кошти, довелося змінити. Але це вже окрема історія для окремого посту — про людей, які намагаються нажитися на тяжкохворих людях. У голові не вкладається.
Якщо що, новий номер картки: 5168 7450 1178 2700 (Чумак Вікторія)
